ОПИС ДОСВІДУ

       Дошкілля сьогодні стоїть на порозі великих змін. Процес оновлення змісту дошкільної освіти на сучасному етапі базується на визнанні пріоритету розвитку особистості дитини, цінності та сенсу її буття. Основною вимогою до якості дошкільної освіти є реалізація цілісного підходу до неї. Метою дошкільної освіти є забезпечення сприятливих умов для становлення життєвої компетентності дитини, формування в неї базису особистісної культури, реалізації свого особистісного потенціалу.

      Сучасними психологами та педагогами (А.Л.Кононко, В.К.Котирло, С.Е. Кулачківська, С.А.Ладивір) вивчаються умови, що позитивно впливають на цілісний розвиток дитини як особистості, формування її психічного здоров'я. Дослідженню особливостей періоду раннього віку дітей у педагогічній науці приділено значну увагу науковців, серед яких праці: Аксаріної Н., Бачинського П., Гурковської Г., Денисюк Д. тощо. Інтеграцію знань як основу цілісного сприйняття й пізнання світу, як методичний засіб навчально-виховного процесу розглядали у своїх працях такі відомі педагоги та мислителі, як Я. Коменський, І. Песталоцці, В. Сухомлинський, К. Ушинський.

      До родини, як основного інституту соціалізації на даному етапі розвитку дитини пред’являються високі вимоги, адже сім'я — найперший і найважливіший соціальний інститут, який відповідає за емоційну компетентність дошкільника і його нормальну адаптацію до життя. Виникнення в дитини емоційних розладів і порушень соціальної поведінки великою мірою пов'язане з особливостями її сімейного виховання. Видатний фахівець з психології сім'ї Вірджинія Сатір зазначала: «Якби ми могли лікувати сім'ю, то могли б лікувати й суспільство», адже саме в сім'ї здійснюється первинна соціалізація дитини. Бо батьки є не лише моделями поведінки для своїх дітей, а й виступають у ролі активних суб’єктів соціалізації, здійснюючи цілеспрямований виховний вплив. 

Проблеми педагогічної просвіти батьків, форми організації допомоги батькам у навчанні і вихованні дітей, що здійснюються навчальними закладами вивчалися зарубіжними вченими А.Адлер, Е.Берн, Г.Гордон, Х.Жино, Дж.Лешлі, та інші. Теоретико-методологічні аспекти дослідження сім’ї, батьківства та проблеми виховання висвітлені в публікаціях таких зарубіжних педагогів та соціологів, як С. Гудман, П.Ласлет, Д.Морган, Дж.Келлі. Згідно з сучасними уявленнями, для виживання і розвитку дитини необхідними є батьківська любов, виникнення тісної взаємної прихильності між нею і людиною, що про неї піклується.

Наш заклад щорічно приймає близько 30% дітей раннього віку, які щойно вступають до ДНЗ, тому питання звикання, пристосування та соціалізації дітей займає одне з головних місць в нашій роботі. Проаналізувавши результати попередніх років щодо рівня адаптованості малюків в нашому закладі, рівня тривожності їхніх батьків спостерігаємо достатньо великий відсоток батьків, які психологічно не готові віддати дитину до ДНЗ (близько35%), тому ми визначили необхідність в розробці профілактичних і компенсаційних механізмів, які дали б змогу вирішити дану проблему.  Спостерігаючи за взаємовідносинами наших батьків та дітей у дошкільному віці, нами також було помічено зниження виховного потенціалу в деяких сім'ях. 

    Висуваючи гіпотезу досвіду, ми припустили, що на формування компетенцій дітей впливає системність навчально-виховного процесу, інтеграція різноманітних видів дитячої діяльності, що притаманна саме дітям раннього віку. Для досягнення оптимального результату доцільно об’єднати зусилля як педагогів закладу, так і батьків у спільній діяльності. Створюючи досвід, ми поставили собі за мету залучити батьків до освітнього процесу, організувати їх спільну діяльність з дітьми та педагогами, що допоможе в свою чергу сформувати партнерські взаємовідносини між учасниками освітнього процесу, залучити сім’ю до співробітництва з педагогами ДНЗ. Також припустили, що розробка та впровадження в практику запропонованої системи роботи сприятиме повноцінному розвитку дитини раннього віку, її життєвих компетенцій, здійсненню успішної соціалізації і як наслідок – полегшенню процесу адаптації малюка до нових умов в ДНЗ. Досвід роботи показує, що позитивне налаштування педагогів і батьків на спільну діяльність має величезну педагогічну цінність. 

     Вирішуючи завдання інтегрованого підходу при формуванні життєвих компетенцій дітей раннього віку у взаємодії з батьками, колектив працював за етапами. Робота розпочалась з діагностичного етапу, під час якого практичним психологом було проаналізовано результати діагностичного обстеження дітей раннього віку (рівень психічного розвитку), результати адаптаційного періоду та анкетувань батьків щодо готовності їхніх дітей до вступу в ДНЗ. Нами було визначено певні проблеми в соціально-емоційному розвитку дітей, в обізнаності батьків з питань розвитку та адаптації малюків до умов дошкільного закладу. Тому ми прийшли до висновку, що необхідно створити певну систему роботи, яка була б направлена на вирішення проблем, зазначених вище, котра включала б в себе різноманітні форми та методи роботи як з батьками, так і з дітьми. 

    На прогностичному етапі усвідомлюючи значущість поставлених перед нами завдань, членами творчої групи було складено парціальну програму адаптаційної групи короткотривалого перебування дітей раннього віку в ДНЗ «Мамина школа», яка розпочала своє існування з 2009р, вона відповідала особливостям психофізіологічного розвитку дітей другого та третього років життя і потребам батьків адаптувати малят до нових умов. На даному етапі роботи вирішили, що з метою полегшення соціально-педагогічної адаптації дітей до умов дитячого садка доцільно організувати роботу команди педагогів-спеціалістів, діяльність яких буде націлена на співпрацю з дітьми та батьками.

      При впровадженні парціальної програми «Мамина школа» на організаційному етапі нами розроблено та систематизовано все необхідне методичне забезпечення, складено календарне планування занять, підготовлено розвивальне середовище. Слід зазначити, що оцінюючи насиченість освітнього середовища, ми приділяли увагу не лише наявності сенсорних стимулів, але й насиченості середовища різними видами діяльності та оптимальній організації даної діяльності. 

На практичному етапі нашої роботи члени творчої групи закладу організували роботу адаптаційної групи короткотривалого перебування «Мамина школа».

    Паралельно, одним із важливих завдань роботи «Маминої школи» було підвищення батьківської компетентності, яке здійснювалось шляхом впровадження наступних форм: індивідуальні та групові консультації, батьківські збори, бесіди, батьківські вітальні, майстер-класи, анкетування та різноманітна стендова інформація. 

Слід зазначити що як освітня робота з дітьми, так і співпраця з батьками здійснювалась під супроводом практичного психолога закладу, що дозволило досягти високих результатів при вирішенні завдань формування життєвих компетенцій дітей раннього віку у взаємодії з батьками.

       На узагальнюючому етапі з метою відстеження результатів проведеної роботи, ми порівняли рівні психічного розвитку вихованців, що дозволило визначити позитивний вплив системи роботи на формування життєвих компетенцій дітей раннього віку. Також порівняли результати адаптаційного періоду дітей, що відвідували «Мамину школу» (експериментальна група) з дітьми інших груп раннього віку (контрольна група), що дало можливість побачити позитивні результати нашої роботи та ще раз вказало на її доцільність.

Результати роботи педагогічного колективу з формування життєвих компетенцій дітей раннього віку свідчать про те, що наші вихованці отримали необхідні знання та навички - це дасть їм основу для подальшого успішного існування в соціумі, що є необхідною умовою для формування самодостатньої особистості. На нашу думку, саме така особистість відповідає запиту сьогодення. Також, вивчивши та проаналізувавши результати батьківської компетентності ми побачили, що вона значно підвищилась, про що свідчать відповіді батьків під час анкетування. Батьки стали більш впевнені та обізнані в питаннях виховання та розвитку своїх дітей, вміють адекватно поводитись під час спілкування зі своїми дітьми, правильно реагувати на поведінку малюків, що знаходяться в різних емоційних станах

У ході діяльнісного етапу свої зусилля ми направляємо на продовження та удосконалення системи роботи з дітьми раннього віку та їх батьками на «Маминій школі». Виготовляємо нові дидактичні ігри, підбираємо сучасний музичний та ігровий матеріал, поповнюємо розвивальне середовище. 

Практична значимість досвіду

Запропонований матеріал може бути використаний в роботі з дітьми раннього віку та їх батьками в усіх дошкільних закладах вихователями, музичними керівниками, інструкторами з фізкультури, а також практичними психологами ДНЗ. Психологи та педагоги можуть використовувати його в своїй роботі, модифікуючи за своїм баченням проблеми, поширюючи та збагачуючи його зміст. Вихователям та спеціалістам даний матеріал допоможе поширити їх теоретичні та практичні навички за проблемою розвитку дітей раннього віку. 

ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ АДАПТАЦІЙНОЇ ГРУПИ «МАМИНА ШКОЛА» (ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА)

     Планування занять у адаптаційній групі короткотривалого перебування дітей раннього віку відбувається за принципом інтегрованого навчання за певною темою. Також заплановано спільні розважальні заходи з батьками – розваги до Новорічного свята та 8 Березня.

В режимі дитячої діяльності передбачено:

• самостійна ігрова діяльність в групі з вихователем;
• розвивальні інтегровані ігрові заняття;
• спільна діяльність дітей з батьками;
• консультації для батьків з питань виховання та навчання дітей.

Інтегровані заняття організовуються вихователем, практичним психологом та іншими спеціалістами, в залежності від тематики заняття та включають в себе наступні види діяльності дітей:

• розвиток мовлення, ознайомлення з довкіллям;
• художньо-мовленнєва діяльність;
• пізнавальна діяльність, сенсорний розвиток – дії з дидактичним матеріалом, дидактичними іграшками, предметами, будівельним матеріалом;
• рухливі і музичні ігри та вправи;
• зображувальна діяльність – малювання, ліпка з використанням традиційних та нетрадиційних технік;
• театральна діяльність – ігри-драматизації та різноманітні види театрів для дітей – лялькових, площинних, бі-ба-бо, пальчикових.

Інтегровані заняття мають наступну структуру:

• 1 етап – спілкування (вправи на об’єднання дитячого колективу, знаття емоційної напруги, вирішення завдань соціально-емоційного розвитку дітей раннього віку) 
• 2 етап - пізнавальна діяльність (засвоєння дітьми нових знань, отримання та закріплення нових вмінь та навичок згідно завдань пізнавальної, художньо-мовленнєвої діяльності, художньо-естетичного розвитку)
• 3 етап - перетворювальна діяльність (практичне засвоєння матеріалу шляхом організації вправ, направлених на взаємозв’язок нового матеріалу з отриманими знаннями та вміннями) 

    В своїй діяльності широко використовуємо наступні форми та методи роботи з дітьми:

• ігри (рольові, дидактичні, сенсорні, рухливі, музичні, ігри з піском та водою)
• розповіді вихователя, бесіди
• читання та інсценування художніх творів 
• дидактичні вправи
• практичні дії дітей спільно з батьками 
• етюди з рольовим програванням ситуацій 
• художня продуктивна діяльність (малювання, ліпка, аплікація, конструювання)
• співи, танці та музичні вправи 
• вправи на самопізнання 
• психогімнастика, ауторелаксія

      Спільна діяльність педагогів з дітьми та батьками сприяють безболісному звиканню дітей до умов дитячої установи, адже поряд з малям знаходиться найближча для нього людина – мама. Заняття проходять в ігровій формі, що дозволяє як дітям, так і мамам відчувати себе комфортно і впевнено. Використання у практиці роботи принципу інтеграції дозволяє нам здійснювати гуманно особистісний підхід до малят, враховувати цілісну природу психіки дитини і те, що дитина сприймає світ цілісно. 

    Заняття динамічні, цікаві та насичені, адже з дітьми працює не лише вихователь, але і інші педагоги-спеціалісти: музичний керівник, фізичний керівник, вихователь із зображувальної діяльності, практичний психолог. 

    Найважливішим завданням музичного виховання дітей раннього віку є формування провідного компоненту музичності - розвиток емоційного відгуку на музику. Для рішення пізнавальних завдань педагоги широко використовують різноманітні дидактичні ігри та вправи, в тому числі з сенсорними еталонами, з дидактичними іграшками, предметами, будівельним матеріалом, активно використовують ігри Воскобовича, Монтессорі. Вихователь із зображувальної діяльності працює над розвитком художніх здібностей дітей, формуванням первинних навичок зображувальної діяльності під час малювання (використовуючи як традиційні, так нетрадиційні техніки), ліплення з солоного тіста, глини та аплікації. Особлива увага у роботі адаптаційної групи приділяється фізичному розвитку дітей, завданнями якого є підтримка позитивного самопочуття, хорошого настрою дитини, відчуття м’язової радості. Кожен спеціаліст працює над реалізацією своїх завдань з метою всебічного розвитку дітей та надає психолого-педагогічну допомогу батькам паралельно з вихователем. 

     Ігровий, художній, руховий досвід, досвід спілкування наших вихованців, як складові життєвої компетентності дітей ми прагнемо формувати як у процесі поступового накопичення життєвих вражень, позитивних емоцій, так і через набуття знань, необхідних умінь, навичок діяльності, вироблення певних ставлень, оцінок, інтересів.